Александр Бердник: Стрiла Часу

…Маленький хлопчина Василько сидить на скелястому березі Дністра. Він доглядає кіз сільського багача вуйка Данила. Дрантя, що прикривало худеньке тіло, шмат хліба — ось плата сироті за каторжну роботу. Холодно, голодно… Але Василько не сумує. В нього є дві книжечки, що залишилися від покійного батька. Це «З гармати на місяць» Жюля Верна і «Популярна астрономія» Фламаріона. Букву до букви, речення до речення складає хлопчина, і казкові, нечувані поняття пливуть до враженої свідомості, породжують світ фантастичних ідей і мрій.

Минає багато років. І ось одного разу, чарівної літньої ночі, біля багаття на березі Дніпра йде палка суперечка про можливість життя на інших планетах. Професор астрономії Діжа і Василь Горовий — тепер уже студент університету — не приходять до згоди. Та ця суперечка вирішується зовсім несподівано. Якось удень в лісі приземляється дивовижний апарат — космічний корабель, що прилетів з незвіданих глибин Всесвіту. Горовий і Діжа вирушають у подорож до безконечно далеких світів. Чи повернуться вони назад? Чи побачать ще химерного і милого діда Данила, чи зустрінеться Василь з своєю коханою дівчиною Оксаною? Так, вони ще ходитимуть по берегах рідної ріки, але життя на Землі за цей час піде далеко вперед. Чверть століття розділятиме тепер юнака Василя і постарілу Оксану.

Та особиста трагедія не затьмарить ясного шляху героїв. Вони — люди нової, комуністичної доби, перед ними грандіозні діла і звершення.

З цього часу Горовий, Діжа та їхні товариші віддаватимуть усі сили, знання і вміння улюбленій справі — подоланню Космосу, створенню «Стріли Часу»- корабля, який дав змогу перемогти Час і Простір і здобути для рідної Землі скарби знання далеких світів.