Олег Авраменко: Заборонені чари

…Природа не стоїть на місці, і людина, яка вона є, не вінець її творіння. Одного разу еволюція зробила черговий стрибок, і породила людей, здатних керувати фундаментальними силами світобудови. Цих людей у народі називали чаклунами, їх не любили й боялися, а церква та владоможці бачили в них загрозу для свого добробуту.

Проте мали чаклуни й грізніших ворогів, що називали себе Послідовниками. Вони вважали, що нікому не можна володіти такою надзвичайною силою, і поставили собі за мету викорінити магію серед людей. Послідовники були майже всемогутні і зрештою їм вдалося здійснити свій задум. На керування силами було накладено Заборону, нащадки чаклунів народжувалися звичайними людьми, позбавленими здібностей своїх пращурів, поступово в магію перестали вірити, і з життя вона перекочувала на сторінки художніх книжок. Послідовники тріумфували…

(Примітка. В українській версії відновлено первісну сюжетну лінію роману з урахуванням пізніших наробок, зокрема й тих, що не ввійшли до опублікованого варіанту російською мовою. Детальніше див. в авторській передмові.)